ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ У ДІТЕЙ

     Вправи для розвитку 
емоційного інтелекту школярів

Чи просто це – зчитувати соціальні сигнали? Можливо, це закладено в нас з дитинства? Це так, але лише частково. Соціальні сигнали складніші за правила дорожнього руху чи сигнали світлофору, то чому ж їх не вивчають у школі? Якщо ми вміємо їх розшифровувати, то можемо знаходити спільну мову з людьми, діяти раціонально, коректно виражати і сприймати емоції. А все це має колосальний вплив на соціальну адаптацію та успішність.

Значна частина людей володіє цими навичками дуже обмежено. Утім, на відміну від звичайного інтелекту (IQ), емоційний інтелект (EQ) не є константою, його можна розвивати за допомогою вправ.

"Емоційний інтелект не лише сприяє життєвому успіху. 
Розвинений EQ підвищує задоволення від життя. 
Зрештою, молодому поколінню набридло бути виключно ефективними, вони хочуть бути щасливим, а емоційний інтелект – одна з можливостей віднайти внутрішню гармонію."

ВПРАВА «МАЛЮЄМО НАСТРІЙ»

Перед вправою допоможіть дитині розібратися у власних емоціях.

Зробіть карточки 10/10 із різнокольорового паперу, нехай дитина самостійно перелічить ті емоції, які їй знайомі.

Наприклад, радість, коли ти відчуваєш, що в тебе все здійснилося, вийшло; коли ти робиш те, що подобається, що отримав те, що хотів. Мені радісно – це настрій…

Нехай дитина  сама вибере картку певного кольору та назве емоцію, яка нагадую даний колір.

Наприклад,  фіолетова картка – радість, синя – сум, жовта – інтерес, чорна – страх і так далі…

Зображуючи за допомогою карток свій настрій, ми висловлюємо емоції.

Буде корисним, якщо картки будуть завжди у дитини, як підказка, орієнтир.  І вона, згодом,  зможе сама обирати або  малювати свій настрій вже без участі батьків/дорослих.

АЛЕ! НЕ ЗАБУВАЙТЕ РОЗГЛЯДАТИ МАЛЮНКИ ДИТИНИ, СПОСТЕРІГАТИ ЗА ПРОЦЕСОМ ТА РОБИТИ ВЛАСНІ ВИСНОВКИ!

ПРИЄМНИХ ВАМ ЕМОЦІЙ ТА ВЗАЄМОПОРОЗУМІНЬ!

ВПРАВА «ФОТО ВЛАСНИХ ЕМОЦІЙ»

ПОПРОСІТЬ ДИТИНУ ЗРОБИТИ ФОТОКОЛАЖ СВОГО НАСТРОЮ, а саме:

1.     Розгляньте  фотографії станів природи, які на ваш погляд висловлюють певний настрій.

2.     Співвіднесіть ці фото з кольоровими картками.

3.      Фотографуйте свою дитину протягом дня в різні моменти часу.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ ДИТИНИ НА ТЕ, ЯК ЗМІНЮЄТЬСЯ ЇЇ НАСТРІЙ, ЕМОЦІЙНИЙ СТАН.

ЗАВДЯКИ МОЖЛИВОСТІ ПОГЛЯНУТИ НА СЕБЕ ЗІ СТОРОНИ, ДИТИНА ВЧИТЬСЯ ПРИЙМАТИ СЕБЕ В РІЗНИХ СТАНАХ ТА НАСТРОЇ, ЩО Є ДУЖЕ ВАЖЛИВИМ В ЖИТТІ!

ВПРАВА «ТОТЕМНА ТВАРИНА»

МЕТА: ПОЗНАЙОМИТИ ДИТИНУ З ПОНЯТТЯМ

 «ТОТЕМНА ТВАРИНА», ЯКА ОБЕРІГАЄ.

ОБЛАДНАННЯ:

солоне тісто, пісок (додати крохмаль та клей ПВА).

1.     Обговоріть з дитиною що означає «тотем».

2.     Роздивіться різноманітні картинки (спирайтесь, наприклад, на образ із українських народних казок). Створюючи образ тварини, ми можемо почерпнути його силу. 

3.     Зліпіть тварину, прикрасьте її бісером, блискітками або ракушками, як подобається.

4.     Що ця тварина вміє робити краще за все? Як оберігає?  Як якості тварини тобі більш за все подобаються? 

Комплекс вправ: «Приховані мотиви»

Як відомо, за злістю і гнівом ховається страх, який є природною реакцією на напад. Напод може бути не лише фізичним, мова йде також про напад на репутацію, моральні цінності, інтереси тощо. Навіть більше – інколи напад може бути уявним.

Попросіть дітей пригадати випадки, коли вони відчували злість або гнів. Суперечка з батьками, бійка з однокласником, знущання тощо. Які емоції або бажання приховує гнів (відчуття несправедливості, утиск інтересів, приниження, розгубленість, утрата ґрунту з-під ніг)?

Проаналізуйте ситуацію «Булінг».

Учень «А» чіпляється до іншої дитини, до учня «Б». У відповідь на образу «Б» дає здачі (словесно чи фізично). «А» відчуває гнів та починає штовхатися. 

Запитайте у дітей:

Чому той, хто ображає, відчуває гнів? Нападник є агресором і намагається принизити гідність іншого, тоді як «Б» лише захищається і не претендує на те, аби відібрати щось у «А».

Вислухайте варіанти учнів і у разі необхідності доповніть їх відповіді. Люди нерідко відчувають гнів, якщо хибно оцінюють своє положення у суспільстві. Якщо «А» сприймає свої положення у класі як досить високе, а місце «Б» як низьке, то самозахист «Б» сприймається як спроба стати «на рівних», тобто вкрасти частину впливу «А», чи навіть принизити його.

Проаналізуйте ситуацію «Зустріч із інтернет-тролем».

Уявіть, що ви вболіваєте за якогось співака (співачку або гурт) на Євробаченні та є їхнім фаном. Зайшовши на Ютуб, аби переглянути виступ, ви коментар людини, яка говорить погані речі про гурт – їхні роботи банальні, вони погано співають, «попса», таке можуть слухати лише люди низького розумового рівня. 

1.                 Що ви відчуєте з цього приводу? Чи зачепили вас слова хейтера/троля?

2.                 Чому коментарі тролів/хейтерів ображають?

3.                 Які ваші дії?

4.                 Чи вважає троль, що має право давати оцінку вам як слухачу співака, чи тільки прикидається?

5.                 Чим троль відрізняється від звичайного хейтера? Яку має ціль? (Робить усе, щоб ви втратили емоційну рівновагу, надовго зациклилися на емоції, почали писати образи) Яка ціль хейтера? (Довести своє вище положення, інтелект, унікальність).

6.                 Чому для вас важливо розвінчати думку хейтера?

Фізкультхвилинки: «Fake it 'til you make it»

Інколи мова тіла не лише говорить про наш емоційний стан, але здатна створити його! Давайте дізнаємося, як пози і рухи надають нам упевненості. Цю вправу зручно використовувати для самоаналізу і у якості фізкультхвилинки.

·                    Понуро опустіть голову та плечі. Дивлячись у підлогу, сумним голосом проговоріть: «Я успішний, у мене все виходить».

·                    Розведіть руки у сторони, а потім підніміть їх догори. Підніміть підборіддя, подивіться у небо, розправте спину та скажіть гучно і впевнено: «Я лузер, я нічого не можу, у мене нічого не виходить!».

·                    Нехай учні спробують сжатися у «комок» та сказати: «Зараз я тебе переможу, в тебе немає жодних шансів».

·                    Ноги на ширині плечей, руки у боки. Осанка рівна. Гучно і впевнено скажіть: «Я нічого не можу зробити, він мене переможе!».

Чи помітили учні різницю між вербальним посланням та реальним самопочуттям?

Міміка і жести надсилають сигнали до лімбічної системи, завдяки чому ми і починаємо відчувати те, що транслює наше тіло. Тобто така імітація запускає програму, що з часом здатна перетворити імітацію на дійсність.

Вправа: «Про що сигналізують негативні емоції?».

Оберіть емоцію, яку вважаєте негативною, не любите і намагаєтеся приховати. Пригадайте ситуації, у яких вона виникала.

Як вам здається, чому емоція з’являється саме у ці моменти? Із чим це пов’язано?

Про що вона мала вам сигналізувати? На що важливе варто звернути увагу? Що зміниться, якщо ви почнете дослухатися до цієї інформації?

Чим вам допомогла ця емоція? Чи було  ній щось позитивне?

Що станеться, якщо ви дозволите собі відчувати чи проявляти цю емоцію?

Емоції – сигнали нашого тіла. Коли ми невизнаємо їх, або намагаємося придушити, що імпульс залишається всередині у вигляді м’язових зажимів або психологічних травм.

Вправа: «Установки на емоції»

Наступна вправа дозволяє проаналізувати, які установки на емоції мають ваші учні. Попросіть їх згадати: що казали батьки, вчителі, що діти читали у книжках, бачили у кіно, які прислів’я і приказки про емоції пам’ятають? Проаналізуйте, як ці установки впливають на їхню поведінку та емоційний стан? Чи в усіх випадках вони корисні? Які емоції та тип поведінки вони заохочують, а які ні?

Наприклад:

«Гніватися – не красиво». (Блокує – гнів; заохочує – покору, придушення гніву, сором, тривожність через свій вигляд, уявлення про «негідні» емоції)

«Плакати – соромно», (Блокує – страх, образу, природній спосіб зниження стресу; заохочує – сором, тривожність через негідні емоції, витіснення страху, перетворення його на емоцію гніву, самостійність)

 «Горе, як і рваний одяг, варто лишати вдома». (Блокує – злість, образу, бажання пожалітися, показовий сум, опору на інших; заохочує – сором, імітацію доброго настрою, приховування домашніх проблем, вирішення проблем самотужки)