ПРОФІЛАКТИКА ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

Профілактика шкідливих звичок – один із пріоритетних напрямків виховного процесу у школі. 

Найбільш поширені шкідливі звички:

1. Куріння,

2. Алкоголізм,

3. Наркоманія,

а також такі соціальні шкідливі звички, як:

4. Сучасна ігроманія,

5. Шопінгоманію,

6. Кофеїн і деякі інші.

Мета: формувати у учнів здатність протистояти небезпечним проявам життя, створювати і зміцнювати умови, які сприяють здоровому способу життя.

Завдання:

• формування уявлень про небезпечність вживання алкоголю, наркотиків, табакокуріння. Вплив їх на організм підлітків;

• розвиток життєвих навичок спрямованих на стримування учнів від вживання алкоголю, наркотичних речовин, куріння, на заохочення вести здоровий спосіб життя;

• формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя, як провідної умови збереження і зміцнення здоров'я;

• навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров'я.

Головні цінність суспільства - життя і здоров’я людини. В умовах ускладнення життя, між особистісних зв’язків і стосунків державний курс освітньої політики ва Україні передбачає пропаганду здорового способу життя, виховання здорового молодого покоління, якому жити і працювати в новій державі. Основними причинами негативних змін у здоров’ї нації є погіршення економічної ситуації, низький рівень державного медичного обслуговування, несприятливі умови, соціальна напруженість. Україна підтримала Конвенцію ООН про постійний розвиток людства. Головне – це безпека кожної людини. Рівень безпеки залежить від стану навколишнього середовища, державної системи підтримки безпеки людства та індивідуальної захищеності.

В останні десятиліття, в результаті інтенсивного розширення кола адикцій, в основі яких знаходяться нікотин, алкоголь, наркотичні речовини, а також азартні, компютерні ігри, Інтернет, у сучасних підлітків все більше виявляється девіантна поведінка.

Підлітки із властивими їх віку чуттєвістю виявляються найбільш незахищеними і психологічно безпомічними перед життєвими труднощами. Не маючи достатніх навичок для їх рішення, не вміючи чи небажаючи обирати адаптивні способи зняття напруги, вони можуть долучатися до адиктивних засобів. У звязку з цим велика увага практичних психологів та соціальних педагогів приділяється проблемі адикції і адиктивної поведінки підлітків, яка як одна з форм деструктивної (руйнуючої) поведінки наносить шкоду не тільки молодій людині, а й усьому суспільству.